Метапізнання у формувальному оцінюванні

Метапізнання у формувальному оцінюванні

Чи не замислювалися ви над тим, як домогтися, щоб учні отримали більш глибоке розуміння того, як вони думають, відчувають і діють, і щоб при цьому досягли успіхів в навчанні? З давніх-давен філософи замислювались над тим, як люди розвивають самосвідомість – здатність вивчати процес свого мислення і навколишнього світу. Сьогодні дослідження показують, що самосвідомість тісно пов’язана з метакогнітивними процесами мозку.

Метапізнання (метакогнітивні процеси) – це здатність людини думати про своє мислення, знати про знання, усвідомлювати своє усвідомлення. Це навик вищого рівня, ознака високорозвиненої особистості. Саме тому перевірка метапізнання – невід’ємна складова формувального оцінювання, яке практикується в усьому світі та починає впроваджуватися в Україні. І не дивно, адже метапізнання включає знання про те, коли і як використовувати певні стратегії для навчання або вирішення проблем.

Три складові метапізнання:

  • Знання: це те, що люди знають про себе і своє мислення.
  • Регуляція: це регулювання пізнання, щоб допомогти собі контролювати своє навчання.
  • Досвід: це той досвід, який має відношення до поточних когнітивним зусиллям.

Таким чином, якщо людина опановує метапізнання хоча б на середньому рівні, вона починає усвідомлювати свої помилки (в тому числі в мисленні), розуміти, що потрібно скористатися іншою стратегією. А отже, вона вчиться набагато швидше і ефективніше.

Метапізнання дозволяє людям брати на себе відповідальність за своє навчання. Це включає в себе усвідомлення того, як вони вчаться, оцінку їх потреб в навчанні, розробку стратегій для задоволення цих потреб, а потім їх реалізацію.

Як можна використовувати навик метапізнання?

Успішні учні зазвичай використовують метакогнітивні стратегії. Ось деякі з них:

  1. Знати межі своєї пам’яті для конкретного завдання і при цьому створювати механізми зовнішньої підтримки (записи, нагадування).
  2. Спостерігати за своєю стратегією навчання, а потім міняти її, якщо вона виявиться неефективною.
  3. Усвідомлювати, чи розумієте ви те, що тільки що прочитали. А потім змінити підхід, якщо попередній виявився невдалим.
  4. Не читаючи основну масу інформації, попередньо аналізувати підзаголовки і ключові слова.
  5. Регулярно тренувати навички, яких набуваєте.
  6. Періодично перевіряти себе за допомогою тестів.

Стратегії метапізнання у формувальному оцінюванні

Кожен педагог повинен не тільки володіти мета пізнанням, але й вчити цьому своїх учнів. Це допоможе їм досягти значних успіхів.

1

Навчіть своїх учнів вести щоденники

Один із способів допомогти учням контролювати і розуміти власне мислення – це використання особистих щоденників. Для початку нехай ведуть їх прямо під час уроків. Вони повинні подумати про те, як вивчили те, що вивчили. Або як дізналися те, що дізналися. Приклади питань:

  • Що було найлегшим для мене на цьому тижні? Чому?
  • Що було найскладнішим в процесі навчання на цьому тижні? Чому?
  • Які стратегії навчання добре спрацювали?
  • Які стратегії не спрацювали? Що я виберу на наступний раз?
  • Які звички в навчанні працюють найкраще?
  • Яку звичку я буду розвивати наступного тижня?

2

Використовуйте техніку «Обгортка»

  • Перед уроком дайте учням кілька порад про те, як активно слухати.
  • Під час пояснення нового матеріалу попросіть учнів записати три ключові ідеї, які вони вважають найважливішими в новій темі.
  • Наприкінці уроку скажіть про те, які ідеї самі вважаєте ключовими і розпитайте їх, чому вони згодні або не згодні з вами.

3

Задавайте питання, націлені на метапізнання

Складно знайти більш ефективний спосіб, ніж формулювання запитань, коли мова йде про метапізнання. Це дозволяє учням задуматися про процес свого мислення.

Причому питання учні повинні задавати собі самі, а ви – лише надати їм їх.

  • Що я вже знаю про цю тему?
  • Як я можу краще підготуватися до наступного разу?
  • Де я повинен сидіти, щоб краще сприйняти інформацію викладача?
  • Які у мене є запитання по темі, про яку я хочу дізнатися більше?
  • Які осяяння у мене сьогодні траплялися під час уроку? Що викликало сумніви? Чому?
  • Які питання у мене виникають під час уроку? Я їх записую?
  • Я вважаю цю тему цікавою? Чому так? Чому ні? Я можу зробити її для себе більш цікавою?
  • Чи можу я відокремити важливу інформацію від неважливої? Як я це роблю?
  • Що я сьогодні почув з того, що суперечить моєму попередньому розумінню?
  • Які ідеї з цього уроку я можу застосувати у своєму житті?
  • Що мені потрібно зробити прямо зараз, щоб плутанина в голові зникла?
  • Що для мене найскладніше в цьому завданні?
  • Що я можу зробити інакше, щоб вчитися ефективніше?
  • Що я буду пам’ятати через 5 років про цей урок чи тему?

4

Дозволяйте міркувати вголос

Навчіть учнів мислити вголос при виконанні складного завдання.

Ви можете потім вказати на помилки в мисленні, а інші учні використовують ці поради. Це корисна стратегія, тому що допомагає зрозуміти:

  • Як послідовно мислити.
  • В яких випадках неефективно послідовно мислити.

Якщо ви, як педагог, впораєтеся з цим складним завданням і переконаєте своїх учнів у важливості метапізнання, то можете бути впевнені, що в подальшому багато завдань вони зможуть вирішувати самостійно. А якщо не зможуть, то хоча б усвідомлено скажуть про те, що саме не розуміють.

При написанні статті частково використані матеріали ресурсу

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *