Як використати методику Toyota на уроці?

Як використати методику Toyota на уроці?

Методика Toyota, яку ще інколи називають прийомом П’ять “Чому?” і одне “Навіщо?” допомагає з’ясувати першопричину тієї чи іншої проблеми, що вивчається на уроці.

Вважається, що технологія «П’ять чому» винайдена японським промисловцем Сакічі Тойода і з успіхом використовується корпорацією Toyota для виявлення першопричин різних проблем. Кількість «Чому» підібрано емпіричним шляхом: менеджери дослідним шляхом встановили, що саме п’ять питань в ланцюжку дозволяє зрозуміти першопричину.

Як використати методику?

  1. Констатація проблеми.
  2. Перше «Чому» – Чому виникла проблема? – Перша відповідь.
  3. Друге «Чому» – Чому вийшло те, на що вказано в першій відповіді? – Друга відповідь.
  4. Третє «Чому» – Чому вийшло те, на що вказано в другій відповіді? – Третя відповідь.

І так далі, до п’ятого. Вважається, що п’ята відповідь і є першопричиною.

Розглянемо такий приклад.

  1. Проблема: помітно знизився попит на йогурти.
  2. Чому знизився попит? – Йогурт став менш привабливим для покупця.
  3. Чому? – Погіршилися органолептичні показники.
  4. Чому? – Частина молока була замінена сухим.
  5. Чому? – Це дозволило знизити собівартість продукту
  6. Чому? – Технологи отримують премію за зниження собівартості продукту, а не за його привабливість для покупця.

Таким чином, знайдено першопричину проблеми.

Важлива умова: всі причини не повинні лежати поза сферою контролю, тобто вони повинні бути усунені. Скажімо, в наведеному прикладі причина може бути в тому, що настало літо і покупці купують більше свіжих ягід і фруктів, а молочні продукти як швидкопсувні цікавлять їх менше. Але літо скасувати не можна.

Застосування методики «П’ять Чому» на уроках

Ця технологія може бути з успіхом використана на уроках і в індивідуальній роботі з дітьми та батьками. Тільки не треба сприймати як найбільш важливий елемент методики число «п’ять»: це кількість запитань, розроблена емпіричним шляхом для бізнесу, а не для школи. Однак вона є орієнтиром: може вийти чотири або шість запитань; але два або десять – це вже інша методика.

Наведемо приклад використання технології на уроці зарубіжної літератури.

  1. Після трагічної дуелі з Ленським Онєгін їде подорожувати.
  2. Чому Онєгін поїхав після дуелі з Ленським? – Він хотів покарати себе ( «Ото все, що серцю мило, тоді я серце відірвав …»).
  3. Чому? – Він вважав свій вчинок гідним покарання.
  4. Чому? – Онєгін скоїв убивство друга, причому безпідставно.
  5. Чому? – Він побоявся засудження сусідів, яких сам же зневажав.
  6. Чому? – Насправді Онєгін залишається залежним від суспільства, хоча і намагається себе йому протиставити.

Однак, для проблеми буває не одна, а кілька причин. Наприклад, на питання «Чому Тетяна відкинула почуття Онєгіна?» можна дати кілька цілком адекватних відповідей:

  • вона не вірила в щирість почуттів Онєгіна;
  • вона бачила, що Онєгін закоханий не в неї, а в її образ;
  • вона вважала неприпустимим для себе обманювати чоловіка.

Можливі й інші причини, і багато хто з них, безумовно, є реальними. До кожної з них можна знову поставити запитання «Чому?» і відповісти на нього і т.д.

У таких випадках використовується методика «риб’яча кістка» («скелет риби», «фішбоун», діаграма Ісікава). Ця діаграма дозволяє опрацювати кілька причин. Детальніше про прийом Фішбоун.

Нагадаємо, що «голова риби» – це проблема. Від скелета вгору (направлено вправо, по «напрямку проблеми») відходять чинники, що підтверджують (збільшують) проблему, її причини. Вниз (і проти «напрямки проблеми) відходять явища (в оригіналі для бізнесу), що ослабляють проблему, або (зазвичай на уроці) – слідства або позитивні фактори.

Коли і як використовувати прийом «П’ять чому»?

Кращий варіант використання методики «П’ять чому» – це урок узагальнення і систематизації матеріалу. Технологія допоможе якісно осмислити вивчене, «розкласти по поличках», застосувати для вирішення конкретної проблеми, усвідомити причинно-наслідкові зв’язки. Форма роботи може бути як колективна («мозковий штурм»), так і групова або індивідуальна.

Методику можна цікаво застосувати і на уроці пояснення нового матеріалу під час постановки проблеми: в ході застосування «П’яти Чому» школярі повинні прийти до висновку, що вони не можуть вирішити проблему, так як не володіють необхідною для цього інформацією. Можна використовувати «П’ять Чому» і на інших етапах уроку, і на різних типах уроків (наприклад, для контролю).

А як використовуєте прийом “П’ять чому” ви?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *