Як використати сторітелінг на уроці?

Як використати сторітелінг на уроці?

Як відомо, сторітелінг – це мистецтво розповідати історії з метою навчання, керування шляхом донесення змісту повідомлення за допомогою спеціальної методики, і ми вже писали про те, якими можуть бути сюжети для історій. В сьогоднішній статті хочемо розповісти про те, якими можуть бути сюжети історій для сторітелінгу на різних предметах.

Математика. Учні можуть створювати історії «з життя» цифр, кутів, сторін, прямих, трикутників тощо – про їх стосунки, мрії, вподобання та інше. Наприклад, це може бути історія про те, як посварилися дві прямі і ніколи не перетиналися (були паралельними). Учням старших класів можна запропонувати пофантазувати про сенс життя sin та їхні взаємини з tg, чи змогли б змінити свій зовнішній вигляд циліндр, коло тощо.

Позитивний ефект: Персоніфікація цифр, математичних символів та елементів допоможе дітям краще запам’ятати конкретні приклади, формули та способи розв’язування задач. Крім того, такі ігри-історії допомагають розрядити навчальну атмосферу, дати перепочити перед новою порцією інформації. Діти вчаться з думкою про те, що наука — ближча, ніж здається. Адже коло, наприклад, асоціюватиметься з тортом та історією, у якій воно фігурувало.

Українська мова. Діти можуть створювати розповіді на вільну тему, вживаючи, наприклад, не менше 20 дієслів чи прикметників. Як варіант – створення історії, в якій фігуруватимуть всі слова-винятки з певного правила або всі відомі класу синоніми до слова «книга».

Позитивний ефект: Такі завдання значно збільшують словниковий запас, впливають на точність і чистоту мови. Розвивають усне та писемне мовлення. Також вправа ефективна, коли необхідно закріпити знання про окремі частини мови.

Українська та зарубіжна література. Вивчаючи той чи інший твір, учні можуть перевтілившись в персонажа, розповісти однокласникам та вчителю про себе – про свої переживання та пригоди, думки, взаємини з іншими, плани на майбутнє тощо.

Позитивний ефект: Діти вчаться більш аналізувати й зіставляти важливі факти, продумувати структуру публічного виступу. Для слухачів це теж має хороший ефект: імовірність того, що вони запам’ятають літературний твір і конкретні моменти з нього, значно зростає. Адже тепер в уяві закріпиться стійка асоціація: літературний твір — цікавий виступ когось з однокласників. Також вправа розвиває емоційний інтелект і здатність до емпатії.

Біологія. На цьому уроці можуть перевтілитися в звіра чи рослину та розповісти про себе – свої звички, вподобання, спосіб життя та багато іншого. А ще діти можуть пофантазувати та розповісти про пригоди дикої тварини в місті – де б вона шукала їжу і яку саме, де б спала, на кого б полювала тощо.

Позитивний ефект: Незважаючи на ігрову форму, такі історії сприяють систематизації знань про рослинний і тваринний світ, спонукають до аналізу, творчого підходу та мотивують самостійно дізнаватися цікаві факти, що не входять до програми.

Історія. Учням буде цікаво складати історії про події та персонажі, які вони зараз вивчають: «День народження Івана Мазепи», чи «Зима 1932-1933 в селі …», чи «Один день з життя козака». Обов’язковою умовою в цих історіях є використання достовірних історичних дат, подій та героїв. В своїх історіях учні можуть поставити себе на місце відомих історичних діячів та поміркувати над варіантами важливих рішень, які вплинули на хід української чи світової історії.

Позитивний ефект: Метод вчить повністю занурюватися в ті чи інші історичні періоди, переосмислювати значення подій, розуміти причинно-наслідкові зв’язки, створює творчі асоціації: епоха — події, людина — епоха.

А які сюжети використовуєте ви?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *