Дизайн-мислення в школі: чому це важливо та як впроваджувати

Дизайн-мислення в школі: чому це важливо та як впроваджувати

Дизайн-мислення – це успішна та ефективна методика для створення інновацій, яку активно використовують у роботі такі компанії як Google, Apple, Samsung, IBM, IKEA та інші. В широкому розумінні дизайн-мислення — це метод для створення будь-якого продукту, орієнтованого, в першу чергу, на інтереси користувача. Часто замінюється формулюванням «дизайн, орієнтований на людину» (Human-Centered Design).

Метод базується на необхідності максимально зрозуміти користувача, всебічному підході до визначення проблем та фокусуванні на частих сценаріях взаємодії і пошуку оптимальних рішень. Іншими словами, дизайн-мислення використовують у бізнесі, щоб зрозуміти потребу клієнта: не нав’язувати клієнту своє бачення, а запропонувати йому те, чого він потребує.

Чудовий приклад практичного застосування методу — меблі з IKEA, які легко і швидко можна зібрати самостійно. Всі деталі позначені, в інструкції є великі і чіткі ілюстрації майже кожного кроку.

Застосування дизайн-мислення в школі показало свою ефективність, оскільки виводить на новий рівень процес спілкування вчителя та учнів, а також «підлаштовує» умови, методи та технології навчання під освітні потреби дітей.

Етапи застосування дизайн-мислення в школі:

  1. Емпатія. На цьому етапі педагог з’ясовує навчальні потреби учнів, їхні бажання, захоплення, а також те, що вони хотіли б змінити у навчанні. З’ясовувати можна з допомогою спостереження, бесіди, анкетування тощо. Наприклад, в процесі спілкування діти можуть поділитися тим, що їм не подобається в навчальному процесі, що вони хотіли б змінити. Учні можуть заповнити анонімну анкету, щоб не боятися писати свої скарги, і саме завдяки неформальному спілкуванню учнів і вчителів вмикається емпатія (гадаємо, ви чули або ж самі використовували фразу: «А виявляється, треба було просто з ними поговорити»). Навчитися створювати анкети ви можете, навчаючись на нашому курсі «Цифрові інструменти формувального оцінювання».
  2. Визначення проблеми або фокусування. На цьому етапі обробляється вся отримана інформація. Необхідно впорядкувати її і виділити найважливіші моменти. Зручно, якщо було проведене опитування (збережені ключові ідеї), якщо ж це була бесіда, то варто записати на стікерах (або хоча б в блокноті) цитати та знахідки в процесі спостереження. На основі зібраних даних педагог може провести аналіз, щоби зрозуміти, які методи викладання популярні та вдалі, а що дітям категорично не подобається. Наприклад, у дітей може викликати стрес відповідь біля дошки, або онлайнові тести, де треба якомога швидше дати відповідь на питання, або ж проблемою може виявитися зниження уваги в другій половині уроку тощо.
  3. Генерація ідей. Далі треба згенерувати якомога більше ідей по вирішенню проблеми, яку було сформульовано на попередньому етапі. Іншими словами, створюється список ідей на тему «Як допомогти учням у вирішенні певної проблеми?». На цьому етапі можна користуватися методом мозкового штурму, ментальними картами чи сторітелінгом: ці прийоми допоможуть відшукати ідеї для розв’язання певної проблеми. До генерації рішень можна залучати й учнів!
  4. Прототипування. Прототипування – це створення макету, який можна протестувати аби оцінити рішення проблеми. Прототипи мають бути прості, й іноді потрібно декілька варіантів, щоби знайти оптимальне рішення. Прототипами можуть бути будь-які засоби та матеріали: малюнок, фото, конструкція з LEGO-деталей чи сценарій. Головне завдання – перевірити ефективність ідеї. Зазвичай у процесі створення прототипів генеруються нові ідеї, а інколи вдосконалюються старі.
  5. Тестування. На цьому етапі вже можна застосувати свої ідеї на практиці та проаналізувати їх: що не було враховано, як можна покращити суть ідеї тощо. Але після тестування педагог може виявити, що потрібно змінити прототип, або, навіть, повернутись до генерації ідей. Цей процес може повторюватись декілька разів, доки не отримається бажаний результат.

А ви впроваджуєте дизайн-мислення? Які проблеми вам вдалося вирішити за допомогою цього методу?

Ідеї вчительських родзинок: готуємо наліпки, медалі, фішки та багато іншого

Ідеї вчительських родзинок: готуємо наліпки, медалі, фішки та багато іншого

Вже не за горами новий навчальний рік і більшість педагогів, учнів та їх батьків мріють про мирне очне навчання в українських школах. Ми, як і всі українці, щиро віримо в те, що дуже скоро в нашій країні запанує мир і тому пропонуємо починати готуватися до нового навчального року та очного навчання вже сьогодні, щоб зробити ваші уроки ще більш цікавими та незабутніми. То ж, обирайте, які з родзинок стануть вашими у новому навчальному році! Continue reading

Ідеї STEM-експериментів на уроках і не тільки

Ідеї STEM-експериментів на уроках і не тільки

Дистанційний курс “Як спланувати STEM-проєкт”

STEM-освіта – це сучасний тренд, який розвивається в усіх закладах освіти незалежно від вікової категорії його здобувачів та напрямів. Елементи STEM використовують в позашкільній освіті, таборах та літніх школах. Як відомо, STEM-це інтеграція природничо-математичних дисциплін, мистецтва і технологій шляхом технічної творчості, інженерії та колективних проєктів, і саме тому STEM-напрям став настільки популярним в освіті. Вашій увазі ідеї STEM-експериментів, які можна провести з дітьми на уроках, в таборах, літніх школах, позакласних заходах чи навіть в дитячих садках. Continue reading

Навчання в умовах війни: готуємося до нового навчального року

Навчання в умовах війни: готуємося до нового навчального року

Сьогодні важко передбачити те, яким буде навчання в новому навчальному році – для одних закладів освіти воно продовжиться у дистанційній формі, для інших – в очній, на третіх чекає змішаний формат. Проте вже сьогодні варто готуватися до роботи восени, передбачивши всі три варіанти і застосовуючи максимальну гнучкість. То ж, як спланувати роботу в новому навчальному році, аби навчання в умовах війни було ефективним та результативним? Continue reading